Чому саме у Малечковичах?
Ну, почнемо з простого. Малечковичі — звичайне українське село, але тут деруни готують особливо. Може, справа у воді з місцевого криничка? Або у тому, що картоплю тут вирощують сусіди на власних городах, а не купують у супермаркеті. Важко сказати напевно.
А втім, секрет не стільки у географії. Скоріше у підході до справи — неквапливому, вдумливому, з любов’ю. От як моя тітка Оксана завжди каже: “Деруни люблять терпіння”. І це правда, знаєте.
Коли востаннє куштували ці картопляні оладки? Можливо, давно. А даремно.
Інгредієнти для дерунів
Отже, що нам треба. Власне, речей небагато — і це чудово, бо не потрібно бігати по п’яти магазинах.
Картопля. Кілограма три буде якраз для сім’ї. Беріть звичайну, ту, що для смаження підходить — рожеву або білу. Молода не дуже підійде (хоча це спірно), бо у ній забагато вологи, і деруни розпливаються на сковороді.
Цибуля — одна велика або дві середніх. Тут як кому смакує. Хтось любить більше, хтось менше.
Яйця. Штуки дві-три, залежно від розміру. Вони тримають усе докупи, але не переборщуйте — а то вийдуть омлети, а не картопляники.
Борошно — жменю, може півжмені. Це так, для щільності. Деякі взагалі не додають, але тоді треба вміти смажити.
Сіль, перець. Ну, це само собою.
І сметана для подачі. Густа, домашня — якщо є змога дістати на ринку, то взагалі красота.
Маленька таблиця для наочності:
| Інгредієнт | Кількість | Примітка |
|---|---|---|
| Картопля | 3 кг | Не молода |
| Цибуля | 1-2 шт | За смаком |
| Яйця | 2-3 шт | Для зв’язування |
| Борошно | 2-3 ст. л. | Можна менше |
| Сметана | 300-400 г | Для подачі |
Підготовка картоплі та цибулі
Тепер до справи. Картоплю почистили — і одразу у холодну воду, щоб не потемніла. Хоча знаєте що? У Малечковичах часто не парються з цим. Потерли — і відразу у тісто. Каже ж, що так навіть смачніше, бо “не вивітрюється дух”.
Терти треба на дрібній тертці. Та-а-ак, щоб вийшла майже каша. Великі шматки — це вже не деруни, а якісь інші картопляники. От різниця принципова.
І ще одне. Сік картопляний стечений обов’язково віджимаєте через марлю або сито. Але! Крохмаль, що осяде на дні мисочки — його назад у тісто. Це загусник натуральний, розумієте?
Цибулю теж на дрібній тертці. Деякі ріжуть ножем — ну, можна і так, якщо подобається. Але тертою соковитіша виходить маса, і деруни виходять ніжніші всередині.
Замішуємо тісто — але це не зовсім тісто
Називати це “тістом” якось дивно. Це радше каша картопляна з домішками. Але ладно, хай буде тісто.
Змішали картоплю, цибулю. Розбили яйця. Посолили — але не переборщуйте, бо потім не виправите. Поперчили. Додали борошно і вимішали.
Консистенція має бути як… як густа сметана? Ні, щільніше. Як кисле молоко, яке вже майже кефір. Має текти повільно з ложки, але не стікати водою.
Якщо занадто рідке — ще трохи борошна. Занадто густе — може, картоплі недосипали? Або відтискали її надто старанно.
Покрокове обсмажування дерунів
Ось тут — увага! Це найважливіша частина, власне кажучи. Можна мати ідеальне тісто, але зіпсувати все на етапі смаження.
Сковорода. Велика, з товстим дном. І розігрівати її треба добре — хвилин п’ять на середньому вогні. Олію лити щедро, щоб деруни плавали майже. Чи багато? Ну так, але інакше пригорять або не зроблять тієї хрусткої скоринки.
Викладаємо столовою ложкою — бульк! — і трохи розрівнюємо. Не робіть їх товстими. Краще тонкі, але хрусткі, ніж товсті сирі всередині.
Вогонь зменшуємо до трохи нижче середнього. І чекаємо. Не чіпаємо! Ось найважче — не перевертати через кожні тридцять секунд. Хвилин п’ять смажиться одна сторона — доки не з’явиться золотистий край.
Перевернули — і знов чекаємо. Хвилини чотири ще.
Викладаємо на паперовий рушник, щоб зайва олія стекла. Хоча в селі часто кладуть просто на тарілку — і нічого, їдять гарячими одразу.
Секрети хрусткої скоринки
Розкажу вам один трюк — (а це важливо!) — який не всі знають. Перед тим як класти тісто на сковороду, олію розігрівають до того стану, коли від неї йде легенький димок. Ось тоді!
Ще момент. Деякі господині додають у тісто соду — буквально щіпочку, на кінчику ножа. Кажуть, що від цього деруни стають пухкіші та повітряніші всередині. Спробуйте — раптом сподобається?
І температура. От знаєте, як буває: спочатку смажите на великому вогні, а потім вони горять. Тож краще середній вогонь, але довше смажити. Терпіння і ще раз терпіння.
Поради для подачі зі сметаною
Гарячі. Тільки гарячі! Холодні деруни — це вже не те зовсім. Хоча на другий день можна розігріти на сковороді — але свіжі смачніші, це факт.
Сметану не шкодуйте. Густу ложкою зверху — і вона тане, стікає по боках… От це краса. Можна ще кропу посипати свіжого або часнику продавленого додати у сметану. Чи зелену цибульку. Або все разом — чому ні?
Деякі люблять з цукром їсти. Так, з цукром! Звучить дивно, але спробуйте — солодко-солоний контраст виходить цікавий.
До речі, у Малечковичах часто подають з салом. Нарізають тоненько, кладуть зверху — і сало тане від гарячого… Ммм. Хоча це вже не всім підійде, певна річ.
Чому їх варто готувати
Складно пояснити словами. Це просто смачно. І просто. І по-домашньому якось, знаєте? Коли стоїш біля плити, смажиш, а по кухні розходиться запах картоплі та цибулі — відчуваєш себе вдома.
Може, у цьому і є родзинка дерунів з Малечковичів. Не у якихось особливих секретах чи інгредієнтах. А у тому, що готують їх з душею, неквапливо, для родини чи гостей.
Спробуєте приготувати? Певно, вийде чудово.
Підсумок: Рецепт картопляних оладків зі сметаною — це проста страва, яка об’єднує сім’ї за столом. Головне — якісна картопля, терпіння при смажені та щедра порція домашньої сметани зверху.
