Домашня паляниця: традиційний рецепт із Рясного-Руського
Знаєте, є щось особливе в запаху свіжоспеченого хліба. От стоїш на кухні, а аромат розливається по всьому дому — і відразу відчуваєш тепло, затишок. Хоча… можливо це просто дитячі спогади, коли бабуся пекла у великій печі.
А може й ні.
В селі Рясне-Руське, майже в кожній родині досі печуть хліб самі. І не тому що немає магазинів (власне, є), а тому що інакше — ну якось не то. Буханець має бути з рук, з душею. (А це важливо!)
Інгредієнти для паляниці
Ну добре, до справи. Що нам треба?
Борошно — кілограм десь, може трохи більше. Залежить від того, яке попадеться. Іноді бере менше вологи, іноді більше — от таке воно, живе.
Вода тепла, близько 600 мілілітрів. Тепла, але не гаряча! Бо дріжджі… загалом, зараз поясню. Дріжджі свіжі (грам 40) або сухі (пакетик 11 грам). Сіль — ложка, цукор — теж ложка. І олія соняшникова пару ложок, щоб тісто було еластичне.
Все. Просто?
Здається що так, але дрібниці вирішують.

Підготовка дріжджового тіста
Починаємо з опари — це як розбудити дріжджі, щоб вони запрацювали як слід. Беремо склянку теплої води (знаєте, така температура, як парне молоко, градусів 35-38), розчиняємо цукор, додаємо дріжджі. І чекаємо хвилин 10-15, поки не з’явиться пінна шапочка.
От тоді знаєте що дріжджі живі.
Тепер просіюємо борошно — багато хто пропускає цей крок, але даremно. Повітря потрібне тісту як… як легені людині, певною мірою. Робимо гірку, в центрі ямку, вливаємо опару, решту води, сіль і олію. І починаємо місити.
Тут треба терпіння. Хвилин 15 точно. Тісто спочатку липке, неслухняне — а потім раптом стає пружним, м’яким, майже живим під руками. Відчуваєте цей момент? Коли воно перестає липнути і починає ніби дихати?
Накриваємо рушником. Ставимо в тепле місце.
І чекаємо годину-півтори. Має підійти вдвічі.
Покрокове формування й випікання
А тепер найцікавіше — формування. Хоча, хтось скаже що найцікавіше саме випікання. Власне, кожному своє.
Коли тісто підійшло (воно таке пухке, повітряне!), обминаємо його легенько. Не треба фанатизму — просто випустити зайве повітря. Ділимо на дві частини або робимо один великий буханець. Формуємо кругляш або довгасту паляницю — як звикли в родині.
Викладаємо на деко, притрушене борошном. Накриваємо. Знову даємо підійти хвилин 30-40.
Духовку розігріваємо до 200 градусів — це важливо! Духовка має бути гаряча, перш ніж хліб потрапить всередину. І ще один секрет (а це дійсно працює): ставимо на нижню полицю мисочку з водою. Пара створює ту саму хрустку скоринку, яку всі так люблять.
Випікаємо 35-40 хвилин. Як зрозуміти що готово? Постукайте по донцю — звук має бути глухий. Або ні? Хоча, напевно так.
Секрети пишної текстури
Тепер про те, чому інколи хліб виходить не таким. Щільним. Важким.
По-перше — якість дріжджів. Це як з велосипедом: можна мати найкрутішу модель, але якщо колеса спущені, далеко не заїдеш. Перевіряйте термін придатності. Завжди.
По-друге — температура. Занадто холодно — тісто підійматиметься вічність і все одно не так добре. Занадто гаряче — дріжджі просто загинуть. Золота середина десь 28-30 градусів у кімнаті.
І ще одне.
Не жалійте часу на вимішування. Багато хто каже що руками краще, ніж міксером — і це правда. Відчуваєш тісто, розумієш коли воно готове. Хоча можна й міксером, чесно кажучи. Просто інше.
Борошно теж має значення — вищого сорту дає пишність, але трохи житнього (грам 100-150) додасть аромату. Експериментуйте. Чому ні?

Лайфхаки зберігання домашнього хліба
От випекли. Красота. Аромат стоїть неймовірний.
І відразу спокуса — різати гарячим. Не треба! Хай остигне годинку хоча б, інакше м’якушка зім’неться, буде вологуватою. Терпіння. Терпіння — воно взагалі в хлібопеченні головне.
Зберігати краще в полотняному мішечку або хлібниці з дерева. Пакет поліетиленовий — це лише якщо морозити плануєте. (А морозити можна, до речі!) Ріжете на шматки, у пакет — і в морозилку. Потім розморожуєте скільки потрібно, злегка підсушуєте в духовці — майже як свіжий.
Загалом, свіжа паляниця їстиметься дня три точно. Хоча… у нас довше не залежується, так би мовити. З’їдається швидше.
Коротка таблиця часу приготування:
| Етап | Час |
|---|---|
| Підйом опари | 10-15 хв |
| Перший підйом тіста | 60-90 хв |
| Формування + другий підйом | 30-40 хв |
| Випікання | 35-40 хв |
| Остигання | 60 хв |
Та й взагалі, домашній хліб — це не просто їжа. Це ритуал, певною мірою. Процес, який заспокоює, об’єднує сім’ю. Коли місиш тісто руками, забуваєш про проблеми, телефони, новини. Є лише ти, борошно і тепло під пальцями.
Спробуйте хоч раз. Можливо, теж захочеться пекти знову і знову. Як у Рясному-Руському, де це просто частина життя. Звичайна. Природна. Своя.
